Сім рівнів фотографів
© 2007 Кен Роквелл
(The Seven Levels of Photographers, in Ukrainian )

Also in  English   French   Italian   German   Spanish
Dutch   Portuguese   Czech   Polish   Russian
Hungarian   Ukrainian   Turkish   Thai   Chinese

Переклад українською Станіслава Михайлюка: Гуцульські вироби та сувеніри.

Духовний та сатиричний путівник.
Я зробив з нього версію 2-рівневого путівника.

Читайте путівники про сім рівнів художників та сім рівнів користувачів інтернету.

(Я вживаю загальноприйняте західне “він” по відношенню до обох статей)

Художник: найвищий 7 рівень (відповідає поняттю “рай” у християнській міфології)

Це найвищий рівень.

Художник виражає своє бачення в реальній фізичній формі, яку називають фотографія. Він уловлює настрій місця чи людини, справжньої або видуманої, своєю фотографією і глядачі реагують на це.

Художник — досконалий майстер своїх інструментів. Коли він створює свої витвори, він виходить за межі загальноприйнятих уявлень, його єство витає вверху та об’єднується з тим, що він створює. Коли Художник не творить, він може практикуватись та вивчати свої інструменти, проте коли він в роботі його камера стає продовженням його думки. При цьому у нього не виникає жодних свідомих думок щодо технічної сторони, оскільки він віртуозно володіє своєю технікою.

Проводячи паралелі з музикою, музикант тренує своє вміння, але коли він грає, він не думає про переставляння пальців — він повністю віддається пристрасті моменту.

Як і професійний користувач інтернету, котрий має з десяток сайтів чи гітарист-професіонал, який використовує 23 грифи, Художник може мати кільканадцять камер, кожну для своїх цілей.

Він також може мати одну камеру, або й взагалі, жодної. Це просто не має значення.

Художники можуть кумедно одіватись, та, переважно, пізно прокидаються. В основному вони надають перевагу фотографуванню молодих жінок і гордяться цим.

Ніхто й ніколи не бачить їхніх творів тому, що у них слабкі здатності рекламувати себе та, на жаль, зазвичай, вони навіть не оцінюють свої чудові твори. А ті, що оцінюють — опускаються до рівня Повії, тобто це сумно, але це парадокс — ви ніколи не побачите роботу справжнього майстра, хіба якщо знаєте його особисто. Справжні Художники, зазвичай, соромляться показувати комусь свої роботи, хіба якщо ви близько знайомі, тому що їхні роботи — це їхня душа.

Художники використовують будь-які типи камер, включаючи камери-обскури, одноразові чи камери формату 8х10. Вони використовують саме той інструмент, який потрібний для створення того, що вони хочуть.

Повія: 6-ий рівень

Повія — це Художник, який продає свою душу, беручи гроші або наркотики за своє мистецтво.

Опускаючи себе на цей рівень, він компрометує своє бачення.

Чому? Тому що, якщо хтось продає свою душу за їду та дах над головою, він не може порушувати правила угоди, тобто це означає, що він не пробує використовувати нові напрямки в своїй роботі. Якщо ця робота на протязі років приносить гроші, ймовірно, що ні одна Повія не захоче спробувати нові напрямки, тому що їй все таки потрібні ці гроші.

Художники, яких представляють сутенери (в даному контексті маються на увазі виставки або рекламні агенти), можуть втратити це представництво, якщо змінять свій стиль.

Тому ось таке мистецтво на продаж від Повії дуже рідко стає кращим або й взагалі не змінюється.

Стиль, який продається — ось що хочуть бачити сутенери (представники) Повії . Читайте книжку Барнбаумса про фотохудожників. Для відомої Повії надзвичайно складно змінити свій стиль після того, як його вже оцінили та прийняли.

Про клас Повій 10-го рівня ви можете причитати ось тут.

Любитель: 5-ий рівень

Любителі — це люди, які фотографією заробляють менше половини своїх доходів. Але це не має нічого спільного з якістю їхніх фотографій.

Ці люди люблять фотографувати. Натхненні Любителі можуть піднятись прямо до рівня Художника.

Люди, які фотографують на весіллях і т.п. в якості додаткового заробітку до своєї основної роботи — ті ж Любителі, вони просто беруть гроші за свої фотографії. А брати вони можуть досить багато, прочитайте ось це.

Любителі, які думають, що дорожчі камери покращать їхні фотографії, ризикують потрапити до групи найнижчого рівня — Онаніста Фотообладнання. Дуже багато Любителів введені в оману виробниками фотобладнання тим, що для створення хороших знимків їм потрібні дорогі камери. Ця омана — отрута для творення мистецтва.

Любителі, котрі віддають себе створенню чудових знимків — на вірному шляху до вдосконалення.

Бути Любителем добре; з цього рівня будь-хто може легко вирости до рівня Художника.

Турист: 4-ий рівень

Це моя мама та більшість людей. Вони хочуть фото на згадку і не цікавляться фотографією чи фотокамерами.

Туристи, що займаються живописом, графікою та й просто люди, освічені у візуальному сприйнятті, часто створюють чудесні знимки, що вражають кожного. Ці Туристи є Художниками, хоча й самі не усвідомлюють цього. Зазвичай вони вдягаються краще Художників, які вважають себе Художниками.

Повірте — зображення створює фотограф, а не камера.

Туристи використовують компактні та одноразові камери, які дають ті ж чудові результати, що і Лейки, Нікони, Кенони та Контакси в руках інших людей.

Професіонал: 3-ий рівень

Професійний фотограф заробляє 100% своїх доходів фотографією.

Професіонали не створюють витворів мистецтва, щоб заробити собі на життя — вони фотографують на продажу. Зазвичай вони обізнані з обладнанням і можуть робити непогані знимки, але вони не можуть використати свою уяву в роботі.

Звичайно, Професіонали здатні творити прекрасні знимки, але у вільний від роботи час.

Професіонали не дуже переймаються своїми камерами, хіба лише тоді, коли камера вимагає ремонту. Більшість свого часу вони витрачають на пошуки роботи, жаліючись на те, що інші фотографи в місті знижують свої ціни.

В місяць Професіонали витрачають на плівку та її обробку більше, ніж вони витрачають на обладнання за рік.

Немає професійних фотографів-пейзажистів. Всі вони мають якусь іншу щоденну роботу, або ж їх утримують їхні жінки.

Професіонали фотографують дзеркальними Ніконами, Маміями середнього формату та Калуметами формату 4х5 дюймів. Вони не можуть дозволити собі хороше обладнання, яке мають більшість серйозних Любителів.

Професіонали не мають власних веб-сайтів і не цікавляться технічними новинками. Ці люди — звичайні Любителі.

Багатий любитель: 2-ий рівень

Це Любителі, які маючи багато грошей, скуповують велику кількість обладнання, що може обмежувати їхню свободу творчого самовираження. Це, в основному, чоловіки, більшість з них літні люди, або пенсіонери.

Багаті Любителі фотографують Лейками, Контаксами, Альпами, Хассельбладами та Лінгофами формату 4х5 дюймів. Це чудові камери, але результати — ті ж самі, що й при використанні Зенітів, Пентаксів, Броніки чи Тачигари.

Сьогодні вони, в основному, фотографують на Canon 1Ds-Mk IIs, 5Ds чи Nikon D2X.

Це ті самі ідіоти, які купували перші 2.7-мегапіксельні цифрові дзеркальні камери для газетних редакцій, такі як Нікон D1 у 2000 році просто тому, що вони коштували $5 000.

Вони видавали технічно гірші результати від звичайних камер, якими користувались Туристи. Все тому, що їхня висока вартість не робила їх кращими.

Нікчемні Багаті Любителі думають, що нерізкі чорно-білі фотографії бідняків — це і є мистецтво.

Деякі Багаті Любителі легко опускаються на самий низ ієрархії фотографів тому, що задуже турбуються про обладнання, інші ж, навпаки — здіймаються догори і створюють шедеври, тому що не турбуються про обладнання, думаючи, що вже мають найкраще. На подив, небагато Багатих Любителів видають звичайні знимки. Їхні знимки або захоплюють або розчаровують.

Онаніст фотообладнання: 1-й рівень (відповідає поняттю “пекло” у християнській міфології)

Ці чоловіки (а вони всі чоловіки) не цікавляться мистецтвом чи фотографією, тому що це бездуховні люди. Не маючи душі вони не можуть виразити уяву або відчуття, ось чому їхні знимки, якщо вони й намагаються їх колись робити, розчаровують.

Ці люди не вміють думати і ніколи нічого не досягають.

Хіба прискіпливе розглядування тестових зображень під мікроскопом може зрівнятись з фотографування міста на світанку? Звичайно, що ні. І навіть гірше, час потрачений на розглядування тестів — це час, який можна було провести за вивченням нюансів фотографії і, власне, за самим фотографуванням. Тестуйте ваше обладнаная, щоб знати його можливості, а потім продовжуйте фотографувати.

Вони цікавляться обладнанням з єдиною метою володіння ним. Вони можуть годинами балакати про нього, але коли ви попросите показати фотоальбом, їхня бравада кудись зникає, або вони думають, що ви просите показати їхні камери чи документи на них. Дізнайтесь, чому камери не мають ніякого значення.

Більшість цих людей мають технічну освіту: інженери, комп’ютерщики та науковці. Їх настільки хвилює бажання виміряти та порівняти технічні показники обладнання, що при цьому вони забувають про те, що камери чи тестові графіки не мають нічого спільного з сутністю фотографії. Ось тому ми і назвали цей рівень людей — “Онаністи фотообладнання”. На жаль, більшість з них ходять по сайту KenRockwell.com, шукаючи технічну інформацію про фотокамери.

Багато з них також цікавляться аудіотехнікою, комп’ютерами чи машинами. Вони насолоджуються цими іграшками, як і камерами заради інтересу до них, але рідко використовують їх за призначенням.

Молодші з них цікавляться відеоіграми, чатами та Інтернетом. Старші відвідують “Клуби любителів фототехніки”. Вам слід відвідувати “Клуби любителів фотографії”, а не “Клуби любителів фототехніки” тому, що мистецтво — це річ цілком суб’єктивна і не підлягає вимірюванню в числах. Більше того, ці люди ніколи не створюють нічого примітного своїм обладнанням, але вони отримують насолоду просто від того, що мають це обладнання, можуть його придбати чи поговорити про нього.

Єдиний вид обладнання, який ці люди ігнорують і який насправді дійсно важливий — це освітлювальне обладнання.

Людина з пристойним фотоальбомом — це не Онаніст фотообладнання. Людина, у якої камер більше ніж фотографій — цілком може ним бути. Люди, які мають сайти заповнені технічними статтями, а не фотографіями — ймовірніше всього.

Ніколи і ні при яких обставинах не майте справи з цими людьми, не спілкуйтесь з ними, не читайте їхні статті, а, особливо, не питайте в них порад щодо фотографії. Для незнаючих людей вони видаються дуже обізнаними, проте їхні хворі, мертві душі заполонять вас та заберуть у своє пекло і ви назавжди захворієте переживаннями щодо того чи різкий ваш об’єктив. Якщо ви почнете цим хвилюватись, ви більше ніколи не будете фотографувати нічого іншого окрім цегляних стін і тестових графіків.

Цих людей легко впізнати. Якщо ви дочитали до цього місця, ви напевно що бачили їхні веб-сайти, на яких завжди купа інформації про обладнання, але всього кілька нормальних фотографій. Остерігайтесь таких сайтів, які не мають фотографій, що б вам подобались.

Ось ця стаття продовжує мою думку щодо таких людей.

Я змушений був забрати зі свого сайту більшість фотографій мого обладнання тому, що ці люди витрачали більше часу переглядаючи моє обладнання, а не мої фотографії! Ці ідіоти зжерли мій трафік дивлячись на мої об’єктиви, замість того, щоб дивитись мої фотографії в галереї, заради яких я і створив цей сайт. Ось чому всі несерйозні сторінки, як і ця, жовтого кольору, щоб їхні очі швидше втомлювались, переглядаючи їх.

Люди, які витрачають мій час присилаючи запитання щодо техніки та обладнання, нажаль належать до цієї неосвіченої найнижчої категорії. Майже кожен, хто переживає про те, який рівень він займає, належить до цієї категорії. Багато з них годинами “висять” в Інтернеті та “сприяють” розвитку технічних сайтів, на кшталт Photo.net, http://www.dpreview.com/forums та photocritique.net, замість того щоб фотографувати. Ось ці хлопці не такі вже й погані, а більшість фанів Лейки — це просто колекціонери обладнання.