Home    Search    Gallery    How-To    Books    Links    Workshops    About    Contact

Ritz Camera

adorama

I personally buy from Ritz, Adorama and Amazon. I can't vouch for any other ads.

 

Why Your Camera Does Not Matter -
In Ukrainian!
© 2006 Ken Rockwell

Please help KenRockwell..com

Also in English, Spanish, Ukrainian, French, Italian, German, Spanish, Chinese, Dutch, Hebrew, Vietnamese, Russian, Portuguese and Hungarian.

Чому неважливо, яка у вас камера
© 2005 Кен Роквелл

Ukrainian translation by Stanislav Mykhajlyuk: Original Ukrainian folk art

Чому після шістдесяти років вдосконалення фотоапаратів, якості об’єктивів, зерна, роздільної здатності та динамічного діапазону фотоплівки ніхто не може зрівнятись з тим, що створив Ансел Адамс ще в сорокових роках минулого століття?

Ансел навіть не мав Фотошопа! Як це в нього виходило? Більшість спроб взагалі не дотягують, деякі такі ж чудові, але все ж інші, як, наприклад, у Джека Дайкінга, але жодної схожої.

Чому фотографи, запаковані унікальною технікою, використовуючи GPS та Інтернет, щоб визначити точні географічні координати точок, з яких фотографували Джек і Ансел, добираються до цих місць з оригінальними фотографіями на руках, щоб зробити точну копію (що є незаконним з точки зору законодавства США про авторські права та й просто негарно з точки зору здорового глузду) і все ж отримують щось схоже, але не з такою глибиною та емоційним змістом оригіналу, який вони намагались скопіювати?

Я не жартую. Професійні астрономи розрахували для них момент повного співпадіння умов, накращий за 20 років і 300 цих хлопців приїхали в розраховане місце. І все одно ні хмари, ні сніг, ні освітлення не получились у них так, як треба. Ось чому Ансел молодець. Звичайно, що у них не получилось так, як вони хотіли: найкращі фотографії створюються натхненням, а не мавпуванням.

Чому, хоча й кожен знає, що Фотошопом можна будь-який зіпсований кадр перетворити в шедевр, все одно, після годин шліфування, знимка стає гіршою ніж була?

Можливо тому, що тільки бачення художника, його терпіння та навики створюють зображення, а не його інструменти.

Прочитайте також мою статтю про камеру за $150 і чому вона дає таку саму якість, як і камера за $8000.

Камера відображає ваше бачення. Немає бачення — немає фотографії — просто брак. Слово “зображення” походить від слова “бачення”. Воно не походить від “різкості об’єктива” чи “рівня шумів”. Роботи Девіда ЛаЧапелла це плід його уяви, а не камери. Найскладніше — це налаштувати камеру, щоб отримати такі шалені знимки. Але після цього будь-яка камера зможе їх впіймати. Дайте мені камеру Девіда ЛаЧапелла і я не зможу відтворити нічого з того, що зробив він, навіть, якщо ви дасте мені ті самі умови.

Єдина причина, чому на фотографії на головній сторінці в мене величезний об’єктив та, що мені не потрібно казати “фотограф” чи “фотографія”. Цей об’єктив пояснює все краще будь-яких слів. Ось де працює засіб візуального спілкування: думати для того, щоб чітко і ясно відобразити вашу задумку. Я вже роки не користуюсь цим об’єктивом.

Будь-якою камерою, незважаючи на те добра вона чи погана, можна зробити чудові фотографії для обкладинок журналів, фотографії, що вийдуть переможцями у фото-конкурсах чи фотографії для мистецьких галерей. Якість об’єктива чи камери немає ніякого відношення з якістю знимків, які вони можуть зробити.

Фотографії Джо Холмса з його серії, що знаходиться в Американському музеї історії природи продаються на Манхеттені в галереї Джена Бекмана по $650 за штуку. Фотографії зроблені камерою Nikon D70.

Уолкер Еванс якось сказав: “Люди завжди питають мене, якою камерою я користуюсь. Справа не в камері, а ось у цьому” — і постукав пальцем по свому виску.

Батько Ісуса Христа Йосиф створив дивовижні дерев’яні сходи (церква в Нью Мексико, 1873) і хоть би одна людина поцікавилась, які при цьому використовувались інструменти. Шукайте де завгодно, ви знайдете купу наукових досліджень на цю тему, але нікого не цікавлять інструменти.

Ваше обладнання НЕ ВПЛИВАЄ на якість ваших фотографій. Чим менше часу та сил ви будете витрачати на метушню з обладнанням, тим більше часу та зусиль у вас залишиться на створення гарних фоографій. Просто добре обладнання робить процес отримання результату більш зручним, швидким та простим.

“Будь-який сучасний об’єктив зроблений так, щоб давати максимальну роздільну здатність на великих апертурах. Використання менших апертур тільки збільшує глибину різкості…” Ансел Адамс, 3 червня 1937 року, у відповідь на звернення Едварда Уестона за порадою щодо об’єктивів, ст. 244 автобіографії Ансела. 70 років тому Ансел Адамс робив приголомшливо чіткі знимки, не витрачаючи час на переживання про різкість своїх об’єктивів. Після сімдесяти років прогресу, нам би вже краще приділяти більше часу створенню гарних фотографій, ніж порівнянню фотографічних тестів. Звичайно, великі формати 30-х років і сьогодення повільніші, десь більше f/5.6. Малі формати і цифрові об’єктиви працюють краще на два стопи вниз.

Купуючи нове обладнання ви не покращите свої фотографії. Я думав, ось якби в мене був той новий об’єктив, тоді всі мої фотографії були б кращими. Ні. Я все ще хочу “той новий об’єктив” і я фотографую вже більше 30 років. Завжди є ще “той один об’єктив”. Викиньте це з голови. Для пояснення читайте "Статус".

Єдине, що вимагається від камери — забратись з вашої дороги на шляху до гарних фотографій.

Ернст Хаас прокоментував цю думку на семінарі у 1985 році:

Дві панянки з Нової Шотландії насилу попали на цей семінар, вони фанатіли від Лейки, працювали у фотомагазині, назбирали гроші на Лейку і дуже поважали Ернста за те, що він користувався Лейками (хоча для своїх знаменитих фотографії для реклами Marlboro він користувався Ніконами, коли ті були під рукою).

За два дні семінару ці дівчата допекли Ернста своїми намаганнями показати своє обожнювання Лейки і коли одна з них задала чергове запитання, яке мало на увазі показати перевагу Лейки, Ернст сказав: “Лейка, шмейка. Камера на має ніякого значення ні на йоту. Вони тільки записують те, що ви бачите. А ви повинні БАЧИТИ”.

Після цього вже ніхто не згадував ні Лейку, Нікон, Кенон чи інший бренд до кінця семінару.

Він також сказав: “Який найкращий ширококутній об’єктив? Відійдіть два кроки назад і шукайте “Еврику!”

Цю історію повідав Мурад Сайєн, відомий фотограф з Оксворду штату Мен, про якого так багато говорять. Дехто каже, що ще раніше цю історію приписували Еліоту Портеру та Картьє Бессону. Я знайшов принаймні три сайти, що претендують на звання офіційного сайту Хааса тут і тут.

Ви можете глянути на одні з найкращих фотографій у світі тут, це фотографії людини, яка ось тут говорить те саме. А тут ще багацько підтверджень тому, що наявність великої кількості об’єктивів тільки погіршує результати. Я зробив ось ці чорно-білі фотографії трьохдоларовою п’ятдесятирічною камерою, ще більш примітивнішою, ніж сьогоднішні одноразові моделі.

Андреас Фейнінгер (Франція, 1905–1999) сказав: “Фотографи — серед яких є багато ідіотів — кажуть, якби я тільки мав Нікона або Лейку, я би зміг робити чудові знимки”. Це найдурніше, що я почув у своєму житті. Бачення, думка та інтерес — ось в чому суть, ось що створює хорошу фотографію. А тоді відкинути все, що заважає цій фотографії. Невірне світло, невірний фон, час і т. д. Просто не фотографуйте, незважаючи на те, яким би чудовим не був об’єкт фотографування.

Люди знають, що машини не їздять самі, друкарські машинки самі не пишуть романи, а пензлі Рембрандта самі не малювали картини, так чому ж хтось думає, що фотоапарати гуляють і фотографують самі? Найбільш сучасна, екзотична та дорога машина сама ніколи не зможе тримати полосу дороги і вже дочно не довезе вас додому. Якою б напакованою не була ваша камера, ви все одно відповідаєте за прибуття в потрібне місце в потрібний час і за наведення камери в потрібному напрямку, щоб отримати потрібне вам фото. Будь-яка камера, час від часу, вимагає ручних налаштувань, незважаючи на рівень її досконалості. Ніколи не звинувачуйте камеру в тому, що вона не вміє всього на світі, за невірний вибір експозиції чи розмите фото.

Навіть хороший водій вдень на старому ґраті може втекти від поліцейського переслідування. Все залежить від водія, а не від машини. Прочитайте ось це.

Ось як я відкрив це для себе:

Коли справа стосується мистецтва, чи то музики, фотографії, серфінгу чи ще чогось, є вершина, яку потрібно подолати. В перші двадцять, чи десь так, років вивчення мистецтва ви впевнені, що якби у вас був інструмент, камера чи дошка кращими, ваші результати були б негіршими ніж у профі. Ви витрачаєте купу часу на метушню з вашим обладнанням і на спроби купити щось краще. Через 20 років ви виходите на новий рівень інших представників мистецтва світового рівня і коли одного дня до вас приходять за порадою щодо апаратури, ви несподівано відкриваєте самі для себе, що справа зовсім не в обладнанні і ніколи в ньому не була.

Ви нарешті розумієте, що обладнання, на збирання якого у вас пішло багато сил та часу, тільки спрощує отримання звуків, чи фотографування чи рух по хвилях, але тепер ви можете зробити все те ж саме, тільки з меншими зусиллями, на тому мотлоху, з котрого починали. Ви розумієте, що фасулька в тому, щоб обладнання не стояло на вашому шляху. Ви також розумієте, що якби час потрачений на метушню з обладнанням ви приділили репетиціям, фотографуванню, катанню на хвилях, ви б досягли того, чого прагнули, значно раніше.

Я зустрічався з Філом Коллінзом на прослуховуванні в 2003 році. Виникло запитання щодо легкого впізнавання його стилю і звучанню. Кілька чоловік вирішили пограти на його бубнах, поки його не було і знаєте що? Нічого схожого у них не получилось, Навпаки, на інструментах, взятих напрокат, Філ як і раніше звучав, як Філ. І ви ще досі думаєте, що саме його інструменти давали йому його звучання?

Ось ще одна історія. Фанат автомобільних перегонів з Мічігану навчає водінню на великому автодромі. До нього прийшла вчитись дочка одного з його студентів. Вона прирулила на Чеві Кавальєр, взятому напрокат і перегнала всіх його студентів, лисих дядьків на Корветах та Поршах 911. А чому? Все просто — вона уважно слухала інструктора, спокійно і впевнено вела машину по правильних полосах замість того, щоб намагатись приховати своє нетерпіння та брак навиків шумом кінських сил. Дядьки були дуже роздратовані, особливо від того, що їх перегнало 16-літнє дівчисько.

Звичайно, якщо ви професійний водій, ви можете вижати кожну краплину потужності з вашої машини, а слабка машина буде обмежувати ваші можливості. Але якщо ви звичайна людина, ваша машина, фотоапарат, кросівки, або щось інше мають дуже мало реального впливу на ваші можливості, тому що насправді саме ви є визначним чинником, а не ваші інструменти.

Запитайте любого майстра своєї справи і він, якщо не будуть слухати його спонсори, скаже вам те ж саме.

Чому ж майстри, чиїми роботами ви захоплюєтесь, так часто користуються різними накрученими та дорогими інструментами, якщо ці інструменти значать так мало? Все просто:

1. Хороші інструменти не перешкоджають вашому руху, спрощуючи шлях до результатів. Простіші інструменти вимагають більше зусиль.

2. Вони більш надійні для людей, які інтенсивно користуються ними цілий день і щодня.

3. Досвідчені користувачі можуть знайти зручними деякі додаткові функції дорогого обладнання. Вони спрощують життя, але не покращують результати.

4. Та й, в кінці кінців, нема нічого поганого в хороших інструментах і, якщо у вас на них є гроші, то чому би й ні? Просто не думайте, що ваші інструменти відповідатимуть за вашу роботу.

Отже, чому ж я на своїх сторінках позую з величезним об’єктивом? Та просто це позбавляє мене в необхідності назви “Фотографії Кена Роквелла”, що звучить незґрабно та займає зайве місце. Велика камера каже за себе краще і швидше ніж я можу просто сказати “Кен Роквелл”.

Ось фотографії зроблені хлопцем з Філіпін простою камерою в сотовому телефоні!

І останній приклад: я купив вживаний фотоапарат, який неправильно фокусувався. Кілька разів він потрапляв назад до дилера на ремонт і кожного разу повертаючись в такому ж стані. Як художник, я знаю як можна було компенсувати цю помилку, а це було накладно, тому що кожен раз приходилось вручну вносити поправку при фокусуванні. Так ось, тестуючи цей аппарат, я зробив свій найкращий кадр всіх часів. Ось ця знимка принесла мені купу нагород і навіть висіла в галереї в Лос Анджелесі на місці оригінального фото Ансела Адамса. Коли прийшов час зняти мій знимок, фотографію Адамса поклали на місце. Нагадаю, цей знимок був зроблений апаратом, що, в кінці кінців, повернули дилеру, який погодився з тим, що полагодити його неможливо.

Важливим моментом того знимка було те, що всі мої друзі вже побігли на вечерю, а я залишився на місці, підозрюючи, що трапиться ось таке явище природи (малинове небо, як на фото). Я зробив 4-хвилинну експозицію з простим об’єктивом. Я міг би зробити цей кадр і тією ж трьохдоларовою камерою, якою робив ось ці чорно-білі фотографії, і він виглядав би так само.

Я періодично отримую гнівні листи та дзвінки від хлопців (жодного разу від жінок), які не погоджуються з моїм особистим вибором апаратури. Вони сприймають це як щось особисте лише тому, що я вибираю не те, що використовують вони. Кому яке діло? Ці хлопці ще просто не перейшли свою гору і до тепер вважають, що інструменти мають якийсь свій абсолютний рівень якості, не дивлячись на область його використання. Вони вважають інструменти фізичним продовженям свого тіла і, зичайно що приймають на свій рахунок мої жарти і твердження про те, що ці інструменти не підходять до того, що роблю я. Наприклад, колекціонери Лейок ось тут терпіти не можуть цю сторінку. Будь-яке обладнання має різну цінність в залежності від того, що ви з ним робите. Те, що підходить вам, може не підійти мені, і навпаки.

У вас вже, напевно, що є все необхідне обладнання, просто навчіться використовувати його сповна. Краще обладнання не принесе вам кращих фотографій, так само як і не зробить вас кращим фотографом.

Фотографії роблять фотографи, а не фотоапарати.

Сумно дивитись як мало людей це розуміють і весь час звинувачують апаратуру у своїх поганих результатах, замість того, щоб витрачати цей час на тренування свого бачення і здатності управляти та використовувати світло.

Придбання новішої камери допоможе вам отримати ті ж результати, які ви вже мали. Навчання, а не камера — ось шлях до кращих фотографії.

Не спихайте недоліки ваших фотографій на ваше обладнання. Якщо ви сумніваєтесь, сходіть до хорошого музею фотографії або візьміть книжку по історії фотографії і подивіться, якої технічної якості досягали люди 50 і 100 років тому назад. Перевага сучасного обладнання в зручності, а не якості зображення. Подивіться на мої чорно-білі фотографії з галереї Долини Смерті. Як вони вам, різкі? Вони зроблені пятдесятирічною камерою за 3 долара з фіксованим фокусом та експозицією. Ця камера примітивніша ніж сьогоднішні одноразові аналоги.

Я робив чудові як технічно, так і артистично виконані фотографії камерою за 10 доларів, яку я придбав в Goodwill і отримував купу нікому не потрібного сміття з об’єктивом за $10 000 та автоматичним Ніконом.

Славетний Едвард Штайхен фотографував Айсидору Дункан в Акрополі, Афінах у 1921. Він використовував Кодак, який взяв у метрдотеля цього готеля. Знимки, без сумніву, є чудовими. Штайхен не взяв свою власну камеру тому, що насправді він повинен був працювати тільки з відео-обладнанням. Ця фотографія показувалась на The Whitney у 2000–2001 роках.

Вам потрібно навчитись бачити та компонувати. Чим більше ви турбуєтесь щодо обладнання, тим менше часу у вас залишається на створення хороших фотографій. Турбуйтесь про фотографії, а не про обладнання.

Всі знають, що бренд друкарської машинки (чи здатність полагодити цю машинку) не має нічого спільного зі здатністю написати захоплюючий роман, хоча краща машинка зробить процес набирання приємнішим. Так чому ж так багато цілком розсудливих людей думають, що якийсь особливий тип камери, або глибоке знання особливостей швидкості затвору, конструктиву об’єктива чи камери має щось спільне зі здатністю створювати цікаві фотографії, крім створення зручності для фотографа?

Так само, як потрібно знати як користуватись машинкою, щоб надрукувати текст, треба вміти користуватись камерою, щоб фотографувати, але це лише мала частина процесу. Ви знаєте на якому комп’ютері чи якими комп’ютерними програмами я створював те, що ви зараз читаєте? Звичайно ж ні, хіба якщо ви прочитали відповідну сторінку. Це має значення для мене, але не для вас, читачів. Так само ніхто, дивлячись на ваші фотографії, не знає і не задумується про те, якою камерою вони зроблені. Це просто не має ніякого значення.

Є велика різниця між знанням як і що робити і здатністю це робити, і ще більша різниця між тим, щоб робити це добре.

Ми всі знаємо як грати на фортепіано: ви просто натискаєте на клавіші та педалі. Здатність грати, а тим більше здатність вкласти душу в гру — це зовсім інша справа.

Не думайте, що найдорожче обладнання є накращим. Наявність надто великої кількості обладнання це пряма дорога до погіршення результатів фотографування.

Дорожчі камери та об’єктиви не предсталяють чогось надзвичайного окрім величезної різниці в ціні.

Переклад українською Станіслава Михайлюка: Косів, Гуцульщина та Карпати

Home    Search    Gallery    How-To    Books    Links    Workshops    About    Contact